Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпластувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкачувати — I ую, уєш, недок., розкача/ти, а/ю, а/єш і розм. розката/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Розпліскуючи, розплющуючи, робити що небудь плоским, тонким. 2) Розгортати, розпластувати що небудь згорнуте, скатане. 3) тільки док., розм. Зробити швидко і… … Український тлумачний словник
розкочувати — ую, уєш, недок., розкоти/ти, кочу/, ко/тиш, док., перех. 1) Розгортати, розпластувати згорнуте (трубочкою, рулоном). || рідко. Відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т. ін. 2) Котячи, скеровувати з одного місця в різні боки одне за одним … Український тлумачний словник
розпластати — див. розпластувати … Український тлумачний словник
розплатувати — ую, уєш, недок., розплата/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Розбирати (рибу), розділяючи на дві половини. || розм. Розрізувати, розтинати кого , що небудь. 2) рідко. Те саме, що розпластувати … Український тлумачний словник
розставляти — розставити (руки, ноги, крила, пальці тощо), розкидати, розкидати, розкинути, розсовувати, розсувати, розсунути, розпинати, розіпнути, роз(і)п ясти, розчепірювати, розчепірити; розводити, розвести (руки, пальці); розкарячувати, розкарячити (перев … Словник синонімів української мови
